Самка богомола. Частина 3

25 июня 2017

1011

Самка богомола. Частина 3

Серед самок людей також інколи трапляються подібні індивідууми. Одну таку самицю мав нагоду спостерігати впродовж кількох років колишній співробітник спецпідрозділу міліції охорони „Титан-1” Микола Прокопчук, який охороняв Оксану Мороз та її колишнього чоловіка. Сподіваємося, що інтерв’ю з цією поінформованою людиною прикрасить нашу повість. 

– 

Розписка Мороз Тамари Андріївни

Її міліція її береже

Прагнення заможних киян прикрити власну наготу, як правило, знаходить своє втілення в двох формах. Ті, хто мають бодай трохи художнього смаку, шиють собі одяг на замовлення. Інші купляють готову продукцію в численних бутиках, що заполонили центр української столиці, намагаючися в такий спосіб скомпенсувати пробіли у вихованні блиском яскравих етикеток.

При цьому всі – і продавці, і покупці – знають, що ці етикетки надходять в Україну, здебільшого, окремо від взірців „високої моди” й пришиваються до лацканів, рукавів і бретельок вже на місці. Що ж стосується самих „взірців” – то тут вже як пощастить. Бо придбати можна й справжній ексклюзив від „Gucci” (масово виготовлений в Малайзії), а можна отримати в шикарній упаковці витвір майстринь з Подолу з французьким шевроном та за ціною яєць Фаберже.

Оксана Мороз була не першою, хто опанував головний секрет „модного” бізнесу й зрозумів, що продавати труси собівартістю 5 доларів за 10 доларів – то наражатися на безславну конкуренцію з Троєщинським ринком. Інша річ, якщо цей делікатний виріб коштуватиме 500 доларів. Живучи в країні, де жерцями мистецтва вважаються Поплавський, Руслана та Наталка Могилевська, а художня якість одягу визначаєть за цифрами на ціннику, було б справжнім гріхом не спробувати заробити на розумовому рівні так званої „еліти”. Але для цього, як говорив незабутній Свирид Петрович Голохвостий, потрібна „хворма”. Тобто, відповідне приміщення.

Олександру Ханту пощастило більше, аніж першому чоловікові Оксани Мороз, київському бандиту Гаррі Джибу. Хант вижив попри те, що це не входило ані в розрахунки найнятих для його усунення кілерів, ані в плани їхніх братків по зброї з МВС України. Вижив, хоча на позбавлення його такого задоволення було кинуто всі сили українського ГУБОЗу.

Взагалі-то наявність в структурі Міністерства внутрішніх справ України Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю не можна розцінювати по-інакшому, як прояв витонченого міліцейського гумору. Створювати орган, начебто покликаний боротися з організованою злочинністю в країні, де ця злочинність давно вже прибрала до рук всі важелі державного управління, могли лише люди з розвинутим почуттям зневаги до власних громадян. Давно вже не є секретом, що ця спецслужба, створена ще на зорі української незалежності для боротьби зі злочинним угрупуваннями, поступово перетворилася на найпотужніше бандитське угрупування, що переймається нині виключно обслуговуванням комерційних інтересів міліцейського начальства та „кришуванням” криміналітету рангом поменше.

Керівник міліцейського главку Юрій Черкасов, який упустив Ханта, розумів, що спокутувати свою провину він може лише ретельним виконанням подальших вказівок куми президентської доньки. А Мороз тепер вимагала від міліції унеможливити повернення Ханта до України, де в нього залишалася дитина та нерухомість, придбана задовго до знайомства з пані Мороз. Це завдання великих складнощів не становило, оскільки для його виконання не було потреби навіть залучати агентуру з американського посольства – достатньо було лише направити подання в Департамент охорони держкордону з приписом заборонити Ханту в’їзд до України.

Щоправда, керівники ГУБОЗ та Держохоронкордону неодноразово офіційно заперечували причетність своїх відомств до шлюбної афери Оксани Сергіївни. Але в архіві ГУБОЗ нам вдалося розшукати два цікавих документи, що повністю викривають міліцейське начальство в перевищенні владних повноважень на користь президентської куми. Це – листування між Мороз та заступником начальника ГУБОЗ Бедрікивським.

Ось з яким листом – через місяць після того, як Ханта працівники СБУ вивезли з території України – Оксана Сергіївна звернулася до керівника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю, поплакавшися на свої сімейні проблеми:

Особливо зворушливо в листі Оксани Сергіївни виглядає фраза про те, що її колишній чоловік „не з’явився на слухання справи про розлучення”, яке начебто відбулося 1 квітня 2003 року на острові Гаїті – у ті самі дні, коли безпаспортний Хант переховувався на території України від найнятих Мороз бандитів у погонах і без. Щоправда, є велика підозра, що й сама Оксана Сергіївна в ті гарячі дні не витрачала час на поїздки по екзотичних островах, а рішення гаїтянського суду взяла в тому ж місці, де й два своїх фальшивих паспорти. Але найцікавіше не це. Уявімо собі, що з подібним листом навіть не до начальника ГУБОЗУ, а хоча б до дільничного міліціонера звернулася б не президентська кума, а пересічний громадянин України. У кращому б випадку авторові звернення порекомендували б не набридати правоохоронним органам своїми сімейними проблемами.

Але в Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю МВС України до Оксани Сергіївни та її шлюбних клопотів ставлення особливе. Ось і відповідь, датована 1 липня 2003 року за №9/7-М-272, за підписом заступника начальника ГУБОЗ МВС України В.Бедриківського

Шановна Оксано Сергіївно!

Повідомляємо, що Головним управлінням по боротьбі з організованою злочинністю МВС України розглянуто Ваше звернення від 24.06.03 щодо вжиття заходів для недопущення в’їзду в Україну громадянина США Олександра Ханта, який своїми діями може загрожувати Вашому здоров’ю та здоров’ю Вашої дитини.

За результатами перевірки викладених у зверненні фактів, згідно чинного законодавства України, 26.06.03 до Державного комітету у справах охорони державного кордону України направлено подання щодо заборони в’їзду на територію України громадянину США Олександру Ханту.

Згідно листа №7/2/10604 Держкомкордону України від 27.06.2003 року, громадянину США Олександру Ханту, 19.07.1950 року народження, заборонено в’їзд в Україну терміном на 5 років.

З повагою, заступник начальника

ГУБОЗ МВС України В.В.Бедриківський

Які саме факти з листа пані Мороз перевіряли доблесні вояки з ГУБОЗ – невідомо. Але можна з упевненістю припускати, що Черкасов і Бедриківський розуміли:  виконання подібних забаганок куми Олени Кучми Законом України „Про міліцію” не передбачене. Тому припис про заборону Олександру Ханту в’їджати на територію України вони мотивували не розповідями подруги Олени Кучми про няню та розлучення, а тим, що американець, отримуючи українську візу, начебто приховав наявність у нього судимості за крадіжку державного майна у великому розмірі. Ця заборона діє й понині, убезпечуючи Оксану Мороз від несподіваного візиту до Києва колишнього чоловіка, який може поцікавитися, як почуває себе побудований ним магазин „Санахант”, його автомобілі та його гроші на рахунках у банках колишніх друзів.

politica-ua